Нілсон працював над такими франшизами, як warcraft, starcraft і hearthstone, але згодом покинув blizzard і на даний момент працює провідним сценаристом у frost giant studios. Свій шлях в blizzard він, однак, почав з роботи над грою blackthorne.
- про початок свого шляху в blizzard
Коли я почав працювати в компанії, вона ще називалася silicon&synapse. Точніше, це був якраз той період, коли компанія десь на місяць змінила назву на ogre studios. Приблизно в цей час майбутню blizzard хотіла купити компанія davidson&associates. Трохи пізніше саме це і сталося.
Будівля, в якій знаходився офіс blizzard
Подейкують, що якби девідсони тоді не купили blizzard, то “метелиця” просто закрилася б. На той момент засновники компанії вже були на межі – останні зарплати співробітникам вони виплачували з власних кредитних карт.
- робота над blackthorne
Важливо розуміти, що в ті часи в невеликих компаніях кожен розробник в тій чи іншій мірі займався всіма компонентами гри. У тому числі і художникам доводилося навчатися якимось додатковим скіллам, щоб вони теж могли допомагати із завершенням розробки і з випуском гри.
Конкретно мене цікавили сторітеллінг і написання сценаріїв. І якщо вже в компанії кожен робив по чуть-чуть всього, то у мене була можливість спробувати себе в цій справі. У грі blackthorne є прикуті до стін бранці, кожен з яких вимовляє ту чи іншу репліку. Ось якраз ці репліки я і придумував. Це був перший раз, коли я взагалі щось написав для відеоігри. Забавно, але по суті моя кар’єра в сценарній справі почалася з репліки “будь проклята ця жахлива життя”. Можливо, не саме ось з неї, але її я запам’ятав найкраще.
Саме тому blackthorne займає особливе місце в моєму серці. Через десять років я перейшов з роботи з художнім оформленням в підрозділ, що відповідав за креативний розвиток ігор, і вже там став повноцінно займатися сюжетами.
Ще можу розповісти, що це був перший раз, коли ми працювали з художником, на якого наша команда рівнялася. Це був джим лі, легендарний художник коміксів. Я не знаю, хто там з ним домовлявся, але джим малював обкладинку для гри і арти для промо. Вже одне тільки це в ті часи було для нас великою справою.
Та й потім компанія працювала з найбільшими іменами в індустрії, що теж було просто фантастично.
Ще можу згадати, що гра виявилася досить успішною, і всі ми були задоволені виконаною роботою. Але відразу після blackthorne розробники переключилися на warcraft. Адже до цього blizzard в основному робила ігри для інших компаній, ну або допомагала їм з розробкою. А warcraft – це було вже власне дітище.
- як виглядав робочий простір у blizzard
Багато співробітників працювали по кілька чоловік в кабінеті. Окремі кабінети були тільки у деяких засновників компанії, але той же морхейм також ділив офіс з іншими співробітниками.
У центрі офісного простору blizzard було щось на зразок хаба, з якого двері вели в кабінети співробітників. Всередині компанії це місце називалося ” кпз “(bullpen).
Художники перебували в одному кабінеті, слухали виступи jerky boys, постійно вчаділи з цих хлопців. Також ми часто дивилися “бівіса і баттхеда”… Загалом, просто поводилися, як молоді пацани.
По обідах грали в samurai showdown, ганяли за їжею в забігайлівку taco bell. Великою популярністю користувалася гра magic: the gathering. Особливо налягали на неї програмісти, але і художники теж багато в неї грали. Під час обідніх перерв в “кпз” можна було спостерігати наступну картину: люди сиділи біля стін зі своїми картами mtg, ну і, власне, рубалися в цю гру.
Та й в інші ігри теж грали багато, в ту ж doom. Було весело. Мені тоді був 21 рік, і чого ще мені було бажати? адже я був просто пацаном, який був без розуму від ігор, коміксів і тому подібного. Та й всі там були такі ж. Ось ця ось гиковість, і своя атмосфера з “давай-пятюнями”, і комікси, і фільми…
Всі розмовляли однією і тією ж мовою. У компанії швидко сформувався свій сленг, такий собі “мова гиків”. Всі спілкувалися цією мовою, і завдяки цьому кожна людина могла прекрасно розуміти, що має на увазі інша людина. Ну, типу, кажеш: “нам потрібно зробити бекграунд. Думаю, можна спробувати щось в дусі гігера, ось як в”чужих”. І інші точно розуміють, що саме ти хочеш.
Було круто. Дуже здорово.
- як у blizzard тестували ігри
Blackthorne-це складна гра, але я проходив її до кінця. У ті часи у нас не було відділу контролю якості. Так, напевно, навіть зараз в тих компаніях, що поменше, немає qa.
Загалом, у нас був такий порядок, що кожен співробітник – крім того, що він і так виконував цілий ряд різних завдань, – повинен був грати в ігри, які ми робимо. Але для нас це не було якимось тяжким завданням; не було такого, щоб хтось говорив “блін, ще й в гру цю грати треба”. Ми із задоволенням грали у власні ігри, нехай навіть вони були не готові до релізу.
Ми ділилися враженнями, давали зворотний зв’язок – гра могла ще змінитися на основі різних відгуків; її могли докрутити, зробити більш цікавою. Ну і пофіксити різні виявлені баги, звичайно ж.
Те ж саме стосується розробки starcraft’а. В якийсь момент всім співробітникам роздали файли зі списком багів. Також всі відомі баги були виписані на одну дошку в офісі. І ось ми всі грали в цю гру, виправляли баги. Іноді, коли ми фіксували одні баги, вилазили баги нові. Ми грали далі, знову фіксували. Це було цікаво.
У компанії майже не було одружених людей. Пара чоловік, хіба що. Але в основному у людей було багато вільного часу – так що чим ще було займатися?
Хоча, звичайно, серед нас зустрічалися знатні любителі потусити. Та й я сам іноді не проти добре відпочити. Іноді ми могли своєю компанією сходити в бар або в караоке, наприклад. Це ось теж цікавий момент: навіть коли ми не були на роботі, ми в основному тусили один з одним. Ось так ось – спочатку цілий день разом в офісі, а потім разом до двох ранку в караоке. І на наступний день все повторювалося.
Так що, дійсно, в blizzard була в якомусь сенсі дуже сімейна атмосфера. І всі ми зрозуміли, що ми робимо; і всі ми хотіли, щоб наші ігри були успішними. І всі ми, звичайно ж, були готові грати у власні ігри до самого кінця і ділитися зворотним зв’язком.
