Уявіть собі світ, де ми можемо м’яко направляти потоки небесної вологи, збільшуючи запаси води в посушливих регіонах. Звучить як наукова фантастика? Можливо, але стартап Rainmaker, що спеціалізується на управлінні погодою, в парі з компанією Atmo, що використовує штучний інтелект для аналізу атмосферних явищ, перетворюють цю ідею в реальність. Їх співпраця, про яку ексклюзивно повідомив TechCrunch, є амбіційною спробою вичавити максимум опадів з хмар.

Як це працює: симбіоз прогнозування та впливу

В основі цієї новаторської системи лежить взаємодоповнюючий підхід. Atmo, як і мудрий провидець, аналізує атмосферні дані за допомогою передових моделей глибокого навчання. Він передбачає погодні явища, виявляє хмари з потенціалом для обробки, надаючи Rainmaker безцінну інформацію. Rainmaker ж, немов досвідчений садівник, використовує ці дані, направляючи невеликі безпілотні літальні апарати для обробки хмар – штучного “затравки” опадів.

Інформація в обмін на вплив

Партнерство побудовано на принципах обміну інформацією. Atmo використовує свої алгоритми для ідентифікації хмар, а Rainmaker надає дані з власної радіолокаційної системи для відстеження кількості фактичних опадів, що випали внаслідок впливу. Цей безперервний цикл зворотного зв’язку дозволяє обом компаніям вдосконалювати свої методи та максимізувати ефективність.

Теорії змови та науковий скептицизм: правда про повені в Техасі

Нещодавні сильні повені в Техасі викликали хвилю спекуляцій і навіть теорій змови. Деякі стверджували, що діяльність Rainmaker з посіву хмар зіграла певну роль у катастрофі. Однак наукове співтовариство відкидає ці твердження.

“Хтось завжди шукає винного,” – пояснює Боб Раубер, професор атмосферних наук Університету Іллінойсу.

На думку вчених, вплив засіву хмар на масштаб шторму дуже мало. Раубер наводить приклад з Айдахо, де додатково випало 186 мільйонів галонів опадів-ніщо в порівнянні з” трильйонами галонів води”, які здатний виплеснути потужний шторм. Засівання хмар, по суті, є лише підштовхуванням хмар до швидшого випадання опадів, але не створенням їх з нуля.

Історичний контекст та сучасні застосування

Технологія засіву хмар не нова. Вона широко використовується в західних штатах США, в основному для збільшення снігового покриву і поповнення запасів води у водосховищах. У регіонах, таких як Західний Техас, вона також застосовується для збільшення кількості опадів під час літніх штормів, але результати поки скромні.

Асоціація зміни погоди Західного Техасу, яка раніше співпрацювала з Rainmaker, стверджує, що посів хмар в регіоні призводить до збільшення опадів приблизно на 15%, або близько двох дюймів на рік. Однак ця цифра вимагає подальшого аналізу та підтвердження.

Проблеми та перспективи

На думку професора Раубера, причиною обмеженої ефективності посіву хмар у Західному Техасі може бути те, що типи хмар, які зазвичай проходять над цим регіоном, менш сприйнятливі до впливу, ніж хмари в гірських районах. Зливові дощі, з якими пов’язані найсильніші опади, ще менш чутливі, оскільки вони і так готові до випадання великої кількості опадів.

Незважаючи на ці проблеми, Rainmaker та Atmo продовжують працювати над вдосконаленням своїх технологій. Їх співпраця, безумовно, заслуговує на увагу як потенційно значущий крок у напрямку більш розумного управління водними ресурсами, особливо в умовах мінливого клімату. Зрештою, успіх цієї Ініціативи буде залежати від подальших досліджень і розробок, спрямованих на оптимізацію методів засіву хмар і адаптацію їх до специфічних умов різних регіонів.