Геополітичний фокус щодо Ірану різко змістився. У той час як поточні переговори зосереджені на потенційному припиненні вогню та стратегічному контролі над Ормузькою протокою, у тіні залишається критично важливе питання: чи дійсно ядерна програма Ірану нейтралізована чи вона просто прихована?
Незважаючи на заяви високопосадовців США та Ізраїлю, спостерігається глибокий розрив між політичною риторикою та технічною реальністю нерозповсюдження ядерної зброї.
Суперечливі позиції Вашингтона
Адміністрація США на даний момент демонструє розрізненість поглядів щодо ядерного потенціалу Ірану:
- Жорстка позиція: Міністр оборони Піт Хегсет стверджує, що ядерна програма Ірану має бути демонтована, натякаючи на те, що застосування сили залишається можливим варіантом.
Дипломатичний зсув: Віце-президент Джей Ді Венс, який очолює переговори про припинення вогню в Пакистані, виявив готовність заплющити очі на право Ірану на збагачення урану. - Аргумент про «безглуздість питання»: Президент Трамп припустив, що програма вже «безповоротно знищена», називаючи її «ядерним пилом».
Реальність ядерного потенціалу
В інтерв’ю з експертом з ядерних питань Джеффрі Льюїсом із Мідделберійського інституту стає очевидним розрив між цими політичними заявами та науковою реальністю. За словами Льюїса, твердження про те, що іранська програма «зникла», дуже сумнівне з кількох причин:
1. Проблема місцезнаходження та знань
Навіть якщо значну частину високозбагаченого урану було знищено на таких об’єктах, як Ісфахан, невідомо, де знаходиться решта запасів. Матеріали можуть бути заховані у Фордо, Натанзі або інших нерозкритих об’єктах. Більш того, знищення обладнання не знищує експертні знання. Вчені та інженери, які знають, як керувати центрифугами, залишаються на місці, забезпечуючи «базову можливість», яку можна відновити.
2. Обмеження спостереження
Хоча США ведуть інтенсивне супутникове спостереження, це не цілодобова трансляція у реальному часі. У розвідданих існує «затримка». Якщо безпілотники не ширяють постійно над вразливими об’єктами, переміщення ядерних матеріалів усередині глибоких укріплених тунелів може залишитися непоміченим. Льюїс зазначає, що «закопування» входів для захисту тунелів не означає, що їх вміст недоступний; це лише означає, що воно перебуває під надійним захистом.
3. «Магія» оцінки збитків
Пентагон опублікував різні дані щодо знищених іранських ракет та безпілотників. Однак Льюїс попереджає, що ці оцінки часто ненадійні:
* Відсутність вихідних даних: Не знаючи точно, скільки пускових установок і ракет було в Ірану спочатку, неможливо розрахувати, скільки саме було знищено.
Фактор приманки: Подібно до тактики, що використовувалася в минулих конфліктах, Іран, ймовірно, застосовує помилкові цілі. Без наземної розвідки важко відрізнити реальну мету від макета.
Геополітичний урок: модель «Північної Кореї»
Поточний конфлікт може ненавмисно надіслати небезпечний сигнал іншим країнам, які розглядають можливість створення ядерної зброї.
Історія показує закономірність: країни, які роззброїлися – такі як Ірак, Лівія та Іран (через угоди), часто відчували себе «обдуреними» міжнародною спільнотою. Навпаки, Північна Корея зберегла свою ядерну програму і залишається стабільною. Для потенційного розповсюджувача ядерної зброї урок очевидний: * безпечніше швидко створити бомбу, ніж покладатися на угоду про роззброєння.
«Я хотів би бути Північною Кореєю чи Пакистаном, ніж Іраном, Іраком чи Лівією». – Джеффрі Льюїс
Висновок
Поки що політичні лідери сперечаються про те, чи вирішена ядерна загроза з боку Ірану, технічна реальність вказує на високий ступінь невизначеності. Поєднання прихованих запасів, людського досвіду та обмежень розвідки означає, що шлях до створення ядерної зброї все ще може існувати, незважаючи на недавні авіаудари.
