Штучний інтелект, підлітки та безпека в школі: де межа?
Історія 13-річного студента з Флориди, який запитав ChatGPT, як вбити свого друга, викликала бурю обговорень. І це зрозуміло. З одного боку, ми бачимо тривожний випадок, коли підліток, можливо, не до кінця розуміючи наслідки, звертається до штучного інтелекту з потенційно небезпечним питанням. З іншого боку, порушується питання про роль технологій у забезпеченні безпеки в школах, про баланс між захистом дітей і порушенням їхнього приватного життя.
Я працюю в сфері кібербезпеки більше десяти років, і за цей час я бачив багато прикладів того, як технології можуть як допомогти, так і зашкодити. Цей випадок тому яскравий приклад. І хоча я не можу судити про провину підлітка, вважаю, що ця ситуація вимагає серйозного осмислення.
Штучний інтелект як інструмент моніторингу: добро чи зло?
Система штучного інтелекту Gaggle зіграла ключову роль у виявленні потенційно небезпечного запиту. Вона проаналізувала текст, згенерований ChatGPT, і надіслала сповіщення правоохоронним органам. Це, безумовно, демонструє ефективність таких систем у ранньому виявленні тривожної поведінки. Однак, як відзначають критики, системи моніторингу на основі штучного інтелекту сприйнятливі до помилкових спрацьовувань. Уявіть, скільки часу та ресурсів витрачається на розслідування кожного сповіщення, навіть якщо реальної небезпеки немає.
Крім того, постійний контроль за школярами створює атмосферу підозрілості та недовіри.Діти повинні почуватися безпечно та комфортно в школі, а не відчувати, що за ними постійно спостерігають. Це може мати негативний вплив на їхнє психічне здоров’я та самооцінку.
Пригадую випадок, коли в одній зі шкіл, де я консультував з кібербезпеки, система моніторингу заблокувала доступ до освітнього ресурсу через те, що там було слово, яке система сприйняла як потенційно небезпечне. Це призвело до непорозумінь і розчарування серед студентів і викладачів.
Роль батьків: сприяння цифровій грамотності
У цій ситуації винні не лише технології, а й відсутність належної освіти цифрової грамотності серед підлітків.Підлітки повинні розуміти, що їхні дії в Інтернеті мають наслідки, і що штучний інтелект – це не бездушний інструмент, а складна система, здатна аналізувати та інтерпретувати їхні запити.
Батьки повинні брати активну участь у житті своїх дітей в Інтернеті та обговорювати з ними питання безпеки, етики та відповідальності. Важливо навчити підлітків критично мислити, відрізняти правду від вигадки та розуміти, що не все, що є в Інтернеті, є безпечним і здоровим.
Я часто зустрічаю батьків, які вважають, що не мають права втручатися в онлайн-життя своїх дітей, боячись втратити їх довіру. однак,Батьківська турбота і контроль – це не тільки право, а й обов’язок. Особливо, якщо мова йде про безпеку та благополуччя дитини.
ChatGPT та інший ШІ: відповідальність розробника
Розробники штучного інтелекту також відповідають за те, як використовуються їхні продукти.Необхідно розробити системи, які не тільки ефективні у виявленні потенційно небезпечної поведінки, але й безпечні та етичні.
Наприклад, ви можете використовувати фільтри, які блокуватимуть запити, що містять потенційно небезпечні слова чи фрази. Можна розробити системи, щоб попереджати користувачів про потенційні ризики, пов’язані з використанням штучного інтелекту.
Я вважаю, що розробники повинні співпрацювати з навчальними закладами та батьками для розробки та впровадження етичних і безпечних систем ШІ.
Попередження: жарт може бути дорогим
Історія підлітка з Флориди нагадує, що онлайн-жарти можуть мати серйозні наслідки.Підлітки повинні розуміти, що навіть нешкідливий жарт, надісланий у чаті ШІ, може призвести до арешту та кримінального переслідування.
Важливо навчити підлітків відповідати за свої дії в Інтернеті і пам’ятати про цецифровий слід ніколи не зникає.
Висновок: пошук балансу
Історія підлітка з Флориди піднімає складні питання про роль технологій у безпеці школи та баланс між захистом дітей і порушенням їхнього приватного життя.Універсального вирішення цієї проблеми немає.
Проте я вважаю, що необхідно знайти баланс між використанням технологій для забезпечення безпеки та дотриманням прав і свобод дітей.Важливо створити безпечне та комфортне середовище навчання, не перетворюючи школу на місце постійного спостереження.
Підсумовуючи, хотілося б підкреслити такеБезпека дітей – спільна відповідальність. Батьки, школи, розробники технологій повинні працювати разом, щоб створити безпечний і етичний цифровий світ для наших дітей. Необхідно активно розвивати цифрову грамотність, вчити підлітків відповідати за свої дії в Інтернеті, створювати системи, не тільки ефективні у виявленні потенційно небезпечної поведінки, але й безпечні та етичні. Тільки тоді ми зможемо захистити наших дітей від небезпек цифрового світу.
